Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Сумської обласної державної адміністрації
ДНЗ « Сумський центр професійно
- технічної освіти харчових технологій,
торгівлі та ресторанного сервісу »
Тема : Інтегрований підхід в навчально-виховному
процесі ПТНЗ
Підготувала
викладач
Безбородкіна Л.Г.
2017
Анотація
В
основі передового педагогічного досвіду
лежить сучасний підхід до викладання
предмету технологія приготування їжі з
основами товарознавства.
Мій
досвід показав, що впровадження
інтерактивних технологій дозволяє активізувати навчальний процес,
розвиває комунікативні якості і навички учнів, спонукає до прийняття
самостійних рішень, підвищує
відповідальність та поглиблює
пізнавальну діяльність учнів, а це дає можливість готувати
конкурентоспроможного робітника для закладів ресторанного господарства.
Дана методична розробка допоможе
молодим викладачам подолати
труднощі при проведенні бінарних та
інтегрованих уроків, підвищити рівень
навчальних досягнень учнів.
Зміст
1. Актуальність вибраної теми
2. Вступ
3. Основна частина
4. Висновки
5. Список використаних джерел
6. Практична
частина ( медотичні розробки відкритих
уроків з теми: «Використання інтегрованих уроків у професійно-технічних
навчальних закладах», «Особливості харчування народів світу»)
Актуальність вибраної теми
Впроваджуючи Закон України «Про профтехосвіту», який вимагає від педагогічних працівників
навчальних закладів подальшого удосконалення, підвищення ефективності навчання
і виховання, я постійно працюю над самовдосконаленням педагогічної
майстерності, прагну, щоб слова і розум знайшли шлях до серця кожного учня. Тільки
тоді можна досягти бажаного результату – навчити дітей професійної
майстерності, щоб вони знайшли своє місце в самостійному житті та стали конкурентоспроможними робітниками у
сучасних закладах ресторанного господарства.
Моя індивідуальна проблема над якою я працюю - це роль інтеграції у розвитку професійних
здібностей та конкурентоспроможного робітника ресторанного господарства.
Перехід на ринкові відносини поставив
перед системою профтехосвіти нові цілі, рішення яких я бачу в глибоких
перетвореннях системи профтехостіти. На
ринку праці нині котирується не горезвісна робоча сила, а працівник з високим
рівнем кваліфікації. Як зробити з кожного учня конкурентоспроможного робітника? Для цього потрібно зробити навчання
цікавим, а знання міцними.
Вступ
Сучасний
роботодавець зацікавлений у робітнику, який вміє думати самостійно та
вирішувати різноманітні проблеми, володіє критичним і творчим мисленням, має багатий
словниковий запас. На сучасному ринку праці потрібні робітники, які
володіють інтегрованими знаннями та навичками з професії. У таких працівників
більше можливостей пристосуватися до ринкових умов та мати можливості для
кар’єрного зростання.
Основна
частина
Інтегроване навчання
надзвичайно актуальне. Воно передбачає створення нової навчальної інформації відповідно
до нових технологій.
Суть полягає в тому, що учень
сприймає предмети та явища цілісно, системно, емоційно.
На перших заняттях я намагаюся
виявити здібності, розумовий
розвиток учня, шукаю індивідуальний підхід
до кожного. Починаю випробовувати методи. На першому місці розповідь. Бачу діти слухають, то думаю треба
далі йти, переходжу на бесіду. Діти охоче включаються в роботу. Але потрібно,
щоб кожний урок був не схожий на попередній. Ти починаєш морщити свій лоб,
напружувати ще більше мозок.
Ідеш на урок і думаєш, так сьогодні
ти ведучий програми “Смак” і будуєш свій урок відповідно. На наступний урок ти
шеф-кухар ресторану і ведеш екскурсію. Тут працюють як у індивідуальному так і в груповому порядку.
Тепер ти розумієш - дороги назад нема,
тільки вперед. Потрібно мислити ще краще. Тоді я переходжу до використання ігор
та ігрових моментів на уроках. І тут без провокаторів не обійшлося. “В ігри хай
грають діти, а ми дорослі!” – з іронією повідомили вони. Але потім, коли всі
пройнялися грою, вони не могли залишитися осторонь і підключалися до всіх. Азарт гри розігріває
учнів, робить їх живими, пластичними. Тут і з’являється момент, коли ти в ролі
скульптора, і можеш виліпити суцільні знання.
А потім ми вирушаємо в галерею, де
демонструються ілюстрації різноманітних страв та закусок. Ти – екскурсовод.
Милуєшся такою красою. Тут справжній світ мистецтва. У твоїх руках фантазія і
витвір, і вміння, і досвід.
Я думаю, що з учнями потрібно
відвідати ще й кінозал. За допомогою комп’ютера ми спостерігаємо процеси виготовлення страв,
стаємо підсвідомими дегустаторами. Впровадження слайд-лекцій допомагає уникнути
стереотипності і монотонності в процесі навчання, що сприяє розвитку в учнів
допитливості, самостійності, активності та допомагає продуктивно засвоїти
матеріал.
Зацікавити, я їх зацікавила. А
треба ще ж перевірити самостійну роботу учнів, як вони вміють самі дійти до
суті, до мети. Тому використаємо для
цього кулінарний диктант.
А для проведення кулінарної роботи
застосовую трьох рівневі завдання, де враховуються розумові здібності учнів.
Для деяких це є справжній терор. Задоволення отримують ті учні, які є справді
шанувальниками своєї майбутньої професії.
Поступово я шукаю нові форми роботи. І ось з’являються нестандартні уроки,
наприклад, урок-гра. Гра поряд з працею і навчанням – один із основних видів
діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра – це вид діяльності в
умовах ситуації, направлених на складання і засвоєння людського досвіду, в
якому утворюється і удосконалюється самоуправління поведінкою.
Мотивація ігрової діяльності
забезпечує її можливостями вибору, елементами суперництва, самореалізація.
Структура гри як процесу:
а) ролі, які беруть на себе гравці;
б) ігрові дії, що реалізовують ці
ролі;
в) ігрове вживання предметів;
г) реальні відносини між гравцями;
д) сюжет – область дії гри.
Феномен гри такий, що будучи
розважальним елементом вона здатна перерости в навчання, творчість. Широке застосування гри знаходить в народній педагогіці.
В сучасній методиці навчання процесу, ігрова діяльність використовується в таких
випадках:
- В якості самостійних технологій для освоєння
понять, тем і розділів навчального предмету.
- В якості уроку або його частини.
- Як
технології позакласної роботи.
Поняття “Ігрові педагогічні
технології” включають велику групу методів і прийомів організації педагогічного
процесу в формі різких педагогічних ігор.
Педагогічна гра має чітко визначену
мету навчання і відповідальний їй результат.
Ігрова форма занять складається на
уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб
стимуляції учнів до діяльності , реалізація ігрових прийомів і ситуацій в
урочній формі відбувається по таким напрямкам: дидактична мета, яка ставить
перед учнем у формі задачі; навчальна діяльність підлягає правилам гри і
навчальний матеріал використовується в якості засобів, в навчальній діяльності
вводить момент змагання, який переводить дидактичну задачу в гру; успішне
виконання дидактичного завдання пов’язане з результатом.
Найбільше впроваджують ділові ігри.
Їх використовують для вирішення комплексних задач, засвоєння нового матеріалу,
розвитку творчих здібностей, дає можливість зрозуміти і вивчити навчальний
матеріал.
Проведення ділової гри відбувається
за такими етапами:
І етап – підготовка
Розробка гри:
сценарій;
план;
загальний опис;
зміст інструктажу;
підготовлення матеріалу.
Хід гри:
проблеми;
умови;
правила;
формування груп;
консультація.
ІІ етап – проведення
1. Групова робота над завданням:
робота з інформацією;
тренінг;
мозковий штурм.
2. Міжгрупова дискусія:
виступ груп;
захист результатів;
правила дискусії;
робота експертів.
ІІІ етап – аналізу і підсумку
вихід із гри;
аналіз;
оцінка;
висновки, узагальнення;
рекомендації.
Я вважаю, що дуже доречно
проводити урок – гру “Щасливий випадок”, “Брейн–ринг ” особливо на залікових
уроках. Тут присутня як колективна робота учнів, так і індивідуальна. Учні
мають змогу показати свої знання, вміння і навички, а також усесторонній
розвиток. Такі уроки дуже насичені, емоційні, учні активно беруть участь. Також
при вивченні теми «Нарізування овочів» можна вводити ігри « Що зайве », « Відгадай овочі », « Назви
правильно », «Що звідки береться». Наприклад, гра « Відгадай овочі »служить для
зростання пізнавальної діяльності учнів на уроці. Учням загадують загадки про
овочі.
Сидить дівчина в коморі, а коса її на дворі.
У воді родиться, але води боїться.
Також можна запропонувати, як ігровий
момент на уроці розгадування ребусів та кросвордів , їх можна застосовувати у всіх темах.
При підготовці до уроку – гри
доцільно дати учням завдання для підготовки цікавих історій про виникнення
страв та їх назву, ребуси, загадки, прислів’я, приказки та досконале знання
матеріалу.
Отже, за допомогою гри створюються
оптимальний емоційний та почуттєвий фон на занятті, розвивається інтерес до
предмету, формуються потреби в знаннях, вчаться мислити системно і
цілеспрямовано.
Урок–гра – це справжнє шоу з емоціями
і перевтіленням. На таких уроках учні вдвічі отримують більшу радість за
перемогу, тобто за свої знання, і з дитячою образою переживають. Саме тут я
помітила, що учні розкриваються, як особистості, перетворюють свою самооцінку,
показують орієнтування в різних ситуаціях і насамперед знання матеріалу.
На своїх уроках я широко застосовую
різні прийоми, методи та форми навчання, які активізують пізнавальну діяльність
учнів. Не відкидаючи традиційні методи навчання, перевагу надаю проблемним
методам навчання, бо саме працюю над індивідуальною проблемою, це роль інтеграції у розвитку
професійних здібностей та конкурентоспроможності робітника ресторанного господарства.
В цьому допомагає інтеграція
предметів , міжпредметні зв’язки. При вивченні теми з технології приготування
їжі «Первинна обробка овочів» чи «Первинна обробка риби» я так організовую
міжпредметні зв’язки, щоб не порушувалася послідовність у викладанні тієї чи іншої дисципліни, щоб
цей взаємозв’язок сприяв досягненню практичних цілей навчання. До переваг
інтегрованих уроків слід віднести те, що вони сприяють підвищенню мотивації
навчання, розвивається мова, формуються вміння тих, хто навчається, знижується
перевантаження і тому не тільки поглиблюється уява про предмет, розширюється
кругозір, але і спонукає до оволодіння професійними навичками. Головне в
оволодінні професією практичні заняття і тому теорія без практики мертва.
Особливо коли ми готуємо учнів
робітничих професій .
Приємно працювати коли учні приходять
після виробничої практики і вже по іншому сприймають заняття з теорії
розуміючи, що спочатку потрібно знати як це готувати, а потім пробують реалізувати ці знання на практиці.
Але міністерські стандарти зроблені так що ми вивчаємо тільки страви
української кухні і не навчаємо дітей основам європейської чи японської кухні.
Тому і виникають проблеми з розвитком професійних здібностей, та конкурентоспроможності
випускників центру, але головне не відбити бажання учня навчатися, допомогти
йому оволодіти основними навичками , а потім він і сам зможе себе проявити та зарекомендувати на
виробництві.
З свого досвіду я
зрозуміла , що світ пізнається у різноманітності та єдності, тому штучне
подрібнення предметів не дає уяву про професію в цілому, а інтегровані уроки
розвивають потенціал тих, хто навчається, спонукає до активного пізнання
дійсності, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей. Сама форма
їх проведення нестандартна, цікава,
використовуються різноманітні види роботи під час уроку, підтримується увага
учнів на високому рівні. При проведенні бінарного уроку з Корнелюк Н.М. я
зрозуміла, що інтеграція це не поєднання, а взаємопроникнення предметів «Технологія
приготування їжі з основами
товарознавства» та « Основами галузевої
економіки» , предмети об’єдналися в єдине ціле на основі спільного підходу .
Переваги таких уроків у тому, що це пожвавлює
навчальний процес, економить навчальний час, позбавляє від перевтоми.
Інтегровані уроки сприяють розвитку
професійної компетенції . Учні находять нові логічні зв’язки у навчальному
матеріалі за фахом, а це сприяє росту рейтингу
при підготовці майбутніх фахівців та сприяє росту
конкурентоспроможності. Наприклад при вивченні
теми «Технологія приготування страв зі смаженої риби» я застосовую інтеграцію з шести предметів таких як:
-
устаткування, ми вивчаємо обладнання яке використовують при смаженні риби
(будову електричної сковороди, фритюрниці та безпечні правила експлуатації);
- з організації виробництва, як
підготувати робоче місце так щоб не втратити робочій час на допоміжні
переміщення по виробництву, правильно підібрати посуд, інвентар тощо;
- гігієна та санітарія виробництва,
яка особиста гігієна кухаря, санітарні правила приготування та реалізації
готової страви;
- з фізіології харчування, яке значення
для раціонального харчування має риба та страви з неї, як зберегти поживні
речовини при тепловій обробці;
- з калькуляції та обліку, як розрахувати
сировину для приготування потрібної кількості порцій та визначити
ціну за 1 порцію;
- з охорони праці, які правила експлуатації обладнання та дотримання
безпечних умов праці на виробництві;
- з інформатики, як за допомогою
мережі інтернет підбирати цікавий матеріал з кожної теми та готують
презентації, доповіді;
- основ галузевої економіки, де з’ясовуємо
, як зробити заклад
ресторанного господарства так щоб він
був рентабельним.
Один предмет допомагає учню засвоїти інший.
Матеріал не потрібно запам’ятовувати, він сам утримується в пам’яті, оскільки
учень зацікавлений змістовою складовою матеріалу.
Такі уроки сприяють налагодженню
взаєморозуміння і поліпшення співпраці викладача та учнів у процесі навчання,
дає можливість ширше використовувати та розвивати здібності учнів.
Проблемні завдання дуже важливі
тому, що на їх основі учні готуються до виконання завдань більш високого рівня,
в процесі яких виробляється самостійність і пізнавальна активність, проходить
пошук самостійного вирішення проблеми, творчого використання знань в нових
ситуаціях.
Розглянемо деякі методи створення
проблемних ситуацій, які можуть виникнути на всіх структурних елементах уроку.
При вивченні нового матеріалу я
навмисно створюю таку ситуацію, в якій учні усвідомлюють, що наявних у них знань не достатньо для вирішення
поставленого завдання. Для цього вони повинні виявити ще й кмітливість.
Наприклад, при вивченні теми « Приготування
холодних страв і закусок » разом з учнями повторюю технологію приготування
холодцю по-домашньому. Учні знають, що для приготування цієї страви необхідно
використовувати оброблений путовий яловичий склад, м’ясо курки, підпечені овочі,
спеції. Варять при слабкому кипінні 5-7 год. М’ясо курки відокремлюють від
кісток, дрібно ріжуть і з’єднують із
процідженим бульйоном, потім доводять до кипіння.
Тут я ставлю запитання:
1.
Для чого повторно потрібно зварене м’ясо курки доводити до кипіння?
2.
Чому для приготування холодцю
по-домашньому треба обов’язково використовувати яловичий склад?
3.
Що впливає на утворення
драглів при приготуванні страви?
4.
Чи можна зберігати холодець
по-домашньому при мінусові температурі і як це впливає на страву?
Узагальнюючи відповіді учнів я
підводжу їх до певного висновку.
Особливо великі можливості
використання елементів проблемного навчання під час перевірки стану засвоєння
матеріалу в такому структурному елементі як усвідомлення, узагальнення і
систематизація знань учнів. Щоб знати на скільки глибоко засвоїли учні
теоретичний матеріал і чи можуть вони використати свої знання на практиці я
перевіряю його з допомогою проблемних задач, заснованих на конкретних
проблемних ситуаціях. Ось деякі з них:
1.Приготовлене
дріжджове тісто не достатньо протягом довгого часу збільшується в об’ємі.
Назвіть фактори, що впливають на цей процес.
2. Картоплю варимо в закритій посудині на
помірному вогні, покриту водою на 1-2 см, а зелений горошок у великій кількості
води у посудині з відкритою кришкою при бурному кипінні. Чому?
Також проблемні ситуації створюю
методичним засобом протиставлення зіставлення фактів. При цьому учні виділяють
істотне, виявляють взаємозв’язане між фактами і роблять узагальнюючі висновки. Наприклад: маючи крупу гречану підсмажену і
подрібнену, я демонструю каші, які були зварені із цих круп. Учні
переконуються, що із одного виду крупи, але різної попередньої обробки
змінюються смак і вигляд каші. Порівнявши данні учні визначають, які крупи
краще використовувати для приготування гречаної каші розсипчастої.
Одним із шляхів розвитку творчого мислення
і самовдосконалення учнів їх знань є
вміння ефективно працювати самостійно.
При підготовці до уроків я
використовую випереджувальні завдання для учнів. Пропоную їм стати моїм
дублером надаючи план уроку. Наприклад, тема уроку: «Приготування борошняних пасеровок і бульйонів
для соусів» .
План:
1.У якому цеху готують борошняні пасеровки, бульйони?
2.Чи завжди варто кістки для приготування бульйонів
підсмажувати?
3. Борошно якої клейковини використовують при приготуванні
пасеровок?
4. Навіщо підсмажувати овочі для бульйонів?
5.Яке
устаткування застосовують при
приготуванні соусів?
Дані питання дають змогу здійснювати
міжпредметні зв’язки на уроці.
Особливу увагу на уроках надаю
диференціації навчання, тому що вважаю, що це особливий підхід до учня або
групи учнів, залежно від змісту, обсягу, складності, методу навчання. А також
це розвиває творчі сили учня,
розширює інтереси, можливість краще
вивчити предмет.
Використовую як індивідуальні, так і
колективні форми роботи.
Наприклад, тема «Технологія приготування страв із рибної січеної натуральної
та котлетної маси ».
Даю завдання:
І підгрупі – розповісти про
технологію приготування класичної січеної та котлетної маси;
ІІ підгрупі – охарактеризувати
особливості січеної та котлетної маси для страв ;
ІІІ підгрупі – дати порівняльну
характеристику цих фаршів.
Невід’ємною частиною на всіх
етапах уроку є використання індивідуальних карток-завдань, різних видів
диктантів: диктантів з обґрунтуванням, кодових, технологічних текстів. Впроваджую
проведення нестандартних уроків: урок-гра; урок-диспут; урок-прес-конференція ; урок-мандрівка. Такі
уроки зацікавлюють дітей, розвивають винахідливість, кмітливість, уміння швидко
орієнтуватись в даній ситуації, естетичний смак.
Крім навчальної і розвиваючої мети
значну увагу приділяю і виховному впливу, який здійснюється на всіх етапах
уроку, а також і в позаурочній роботі в навчальному кабінеті. Кожен урок
повинен виховувати високі моральні якості спеціаліста. Також повинен мати
високий потенціал у вихованні любові до обраної спеціальності, природи,
охайності.
Ефективність навчання залежить від
комплексно-методичного забезпечення уроку. Я постійно співпрацюю з учнями над
виготовленням роздаткового та демонстраційного матеріалу і таким чином поповнюю
кабінет відповідним матеріалом. При кабінеті працює гурток «Кулінар» де учні
виготовляють муляжі страв та кондитерських виробів.
Також особливе місце відвожу
використанню технічних засобів навчання. Це дає можливість готувати презентації та ознайомитися з
сучасним устаткуванням ресторанів, технологією приготування страв світової кухні тощо.
Приділяю належну увагу і
позакласній роботі. Провожу різні заходи: предметні декади, виховні години,
вечори відпочинку, зустрічі, конкурси.
15-16 років – вік, коли підліток
починає перетворюватись на дорослого. Перетворення на дорослого – це оволодіння
своєю поведінкою, розвиток навичок саморегуляції та самоконтролю, уміння
виконувати свої обов’язки, свідоме ставлення до вибору життєвого шляху,
активний пошук мети та сенсу життя. Повноцінний перехід до статуту дорослої
людини можливий лише тоді, коли буде міцні вміння, знання і навички, які дасть
навчальний заклад.
Висновки
Мій досвід показав, що впровадження інтерактивних технологій дозволяє активізувати
навчальний процес, розвиває комунікативні якості і навички учнів, спонукає до прийняття
самостійних рішень, підвищує відповідальність та розширує пізнавальну діяльність учнів,а це
дає можливість готувати конкурентоспроможного робітника для закладів
ресторанного господарства.
Учні одержують багатогранні знання про
об’єкт вивчення, у них формуються вміння переносити знання з однієї галузі в
іншу, стимулюється аналітико-синтетична діяльність, формуються уміння
аналізувати і порівнювати складні процеси і явища навколишнього світу, що
забезпечує формування цілісного сприйняття дійсності як передумови формування
наукового світогляду.
Проте є певні складнощі, зокрема, підготовка
таких уроків потребує значної кількості часу та створення відповідних умов. Але
такі уроки дають можливість для творчого росту викладача та учня, створює умови практичного застосування знань, навичок та вмінь і
надати можливість учням побачити результативність своєї роботи.
Використання
інтегрованих уроків та міжпредметних зв'язків є одним із факторів оптимізації
навчання, допомагає домогтися від учня творчої роботи, сприяє підвищенню
інтересу до вивчення предметів, тобто підвищенню пізнавальної мотивації, що
виступає одним із основних засобів посилення ефективності навчання. В умовах
систематичного застосування інтегрованих уроків та проблемно-пізнавальних
завдань міжпредметного характеру формується інтерес до творчої діяльності й до
тих галузей знань, які включені в систему міжпредметних зв'язків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Баженова Н.А. Педагогічний пошук
–м. Просвіта, 1989. – 300с.
2. Баранов С.П. Педагогіка. –К,:
Либідь. 1991 – 350с
3. Боровой В.О. и не только игра ІІ
народное образование. -1994 - №2. – с. 12 – 16.
4. Василюк А.М. Школа і вчитель:
вчора і завтра. Причини і тенденції змін у світовій освіті ІІ Рідна школа –
1999. - №3. – с.78 – 79.
5. Державна національна програма
"Освіта" (України ХХІ століття): Затверджена постановою Кабінету
Міністрів України від 3 листопада 1993р. №196 – к.: Райдуга. 1994 – 61с.
6. Доренська Л.І. Нестандартні
заняття з трудового навчання школа. – 1992. - №1. – с.29 – 33.
7. Закон України "Про
освіту" Підписаний президентом України 23 березня 1996року. – К. Генеза.
1996. – 37с
8. Коберник О. Проектування навчально-виховного
процесу в школі ІІ Рідна школа. – 1999. - №3. – с.54 – 67
9. Комар О.А., Лобановська О.М.,
Лаптєва Л.Ф. Проводимо інтегровані уроки ІІ Початкова школа – 1996. - №1. – с.
16 – 18.
10. Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки ІІ Рідна
школа – 1997. - №8. с. 27 – 32
11. Савченко О.Я. вимоги до якості
педагогічної освіти ІІ Початкова школа. – 1995 - №1 – с. 4 – 7.
12. Савченко О.Я. Дидактичні
особливості інтегрованих уроків ІІ Початкова школа. – 1992. - №1 с. 2 – 9.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПЕРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ
АДМІНІСТРАЦІЇ
ДНЗ «СУМСЬКИЙ ЦЕНТР
ПРОФЕСІЙНО -ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ХАРЧОВИХ
ТЕХНОЛОГІЙ, ТОРГІВЛІ ТА РЕСТОРАННОГО СЕРВІСУ»
ВИКОРИСТАННЯ
ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ
У ПРОФЕСІЙНО- ТЕХНІЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Методичні рекомендації
розробила
Безбородкіна Л.Г.,
викладач вищої категорії
СУМИ 2017
У представленому матеріалі розкривається досвід використання інтегрованого підходу до
проведення уроків професійної спрямованості, де
створюються можливості формування в учнів пізнавальної мотивації,
подається аналіз їх використання у навчально-виховній діяльності. Як приклад
представлена методична розробка інтегрованого відкритого уроку «Якість сировини
та показники якості у громадському харчуванні. Якість та система якості
продукції».
Даний посібник рекомендується
для використання на уроках теоретичного навчання з професії кухар.
Зміст
|
4-6
|
|
7-9
|
|
10-19
|
|
20-22
|
|
23
|
План інтегрованого відкритого уроку з теми
«Якість сировини та показники
якості у громадському харчуванні. Якість та система якості продукції»
Група за професією «кухар; кондитер»
Тема уроку: Якість та система якості продукції (основи
галузевої економіки та підприємництва). Якість сировини та показники якості у
громадському харчуванні (технологія приготування їжі)
Мета інтеграції уроків:
·
шляхом
узагальнення знань з основ галузевої економіки та підприємництва і технології
приготування їжі визначити якість продукції як одну із складових
професіоналізму майбутніх працівників.
Мета уроку з основи галузевої економіки та підприємництва (ОГЄ та П):
ü
розкрити
поняття «якість»;
ü навчити розрізняти
та визначати функції показників якості продукції ;
ü характеризувати методи визначення якості продукції ;
ü визначити роль якості продукції у ринкових умовах;
ü формувати раціональну поведінку учнів у ринкових умовах;
ü залучити поняття «якість» до підприємницьких здібностей
учнів як майбутніх підприємців.
Епіграф
: Якість – це саме ті
двері, які дозволяють підприємству потрапити у ринок Ян Шваб
Мета уроку з технології приготування їжі (ТПЇ):
ü визначити особливі вимоги до якості харчових продуктів;
ü вивчити показники якості харчових продуктів та основні
методи визначення якості продукції;
ü оволодіти навичками органолептичного методу визначення
якості продукції;
ü розрізняти якісні та неякісні харчові продукти;
ü навчити елементам управління якості продукції;
ü сприяти професійному вихованню учнів.
Епіграф:
Гарний кухар лікаря вар М.Горький
Хід
уроку
№
|
Елемент
уроку
|
Методи
і прийоми
|
І
|
Організаційний момент
|
Перевірка
готовності групи до уроку, явки учнів на урок.
Психологічне
налаштування учнів на урок
|
ІІ
|
Пояснення інтеграції тем уроку учням Оголошення
теми, мети, епіграфу та завдань уроку з основ галузевої економіки та
підприємництва і технології приготування їжі. Постановка проблеми уроку з ОГЕ
: Якість - це додаткові витрати чи
прибуток?
Постановка проблеми уроку з ТПЇ :Як забезпечити
якість харчових продуктів на усіх етапах виробництва?
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроці
|
Розповідь
викладачів
|
Учні отримують
бланки само-оцінювання та пояснення до них Додаток №1
|
||
ІІІ
|
Вивчення нового матеріалу
(ОГЕ)
1)Поняття:
o Якість продукту
|
Індивідуальна
робота з НПА – закон України «Про захист прав споживачів».
Завдання
:прочитайте визначення «Якість
продукту», знайдіть ключові слова у визначенні «якість», які розкривають
зміст визначення.
Командна вправа «Що?
Для чого? Як?»
|
(ТПЇ)
1)Поняття:
o Якість харчового
продукту
|
Індивідуальна
робота із Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів»
Завдання: знайдіть
спільні та відмінні риси у визначеннях «якість харчового продукту» та «якість
продукту»
|
|
(ОГЕ і ТПЇ)
2)Показники якості продукції :
|
Робота в парах
Опрацювати таблицю
«Класифікація якості продукції»
Додаток № 2
Виконати завдання
за робочою карткою.
Додаток №3
|
|
(ОГЕ і ТПЇ)
3)Методи визначення якості продукції
|
Самостійна робота.
За розповіддю
викладача скласти у зошитах відповідь
- «Методи визначення якості
продукції»
|
|
(ТПЇ)
4) Органолептичний метод у роботі кулінара
|
Самостійна робота.
За розповіддю
викладача скласти у зошитах план-відповідь «Показники органолептичного методу»
|
|
(ТПЇ)
5)Оволодіння первинними навичками органолептичного методу.
|
Робота в групах
Капітани команд
отримують картки з вимогами якості до визначеного продукту і зразки
продуктів. Команди органолептичним методом оцінюють якість продуктів та
порівнюють їх
|
|
6) (ОГЕ)
Стандартизація і сертифікація
|
Робота з текстовою
карткою «Стандартизація і сертифікація»
Завдання.
Опрацювати картку та скласти словник основних понять.
|
|
(ОГЕ і ТПЇ)
Роль бракеражного контролю у системі якості готового
продукту
|
Рольова гра «Робота
бракеражної комісії на виробництві»
Члени команд дають
відповіді на поставлені викладачем питання
|
|
ІV
|
Висновок уроку
Якість - це
додаткові витрати чи прибуток?
Як забезпечити якість харчових продуктів на усіх
етапах виробництва?
|
Метод мікрофону.
Робота з проблемним питанням
|
V
|
Закріплення нового матеріалу
|
Робота в командах
Завдання: вирішіть
проблемну ситуацію
|
VI
|
Оцінювання учнів
|
Співставлення
самооцінювання учнів та оцінювання викладача
|
VII
|
Домашнє завдання
|
Опрацювати §27,
скласти кросворд до теми «Якість,система якості» Скласти проект до проблеми
«Як покращити якість харчування моєї сім'ї »
|
VIII
|
Підбиття підсумків
|
Співставлення
завдань та результатів уроку
|
Повний
конспект інтегрованого відкритого
уроку
«Якість
сировини та показники якості у громадському харчуванні. Якість та система
якості продукції»
І. Організаційний момент
Викладач технології приготування їжі:
Добрий день, я рада вас бачити.
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва: Добрий день, мої вам вітання. У
нас сьогодні незвичайний урок, перед вами два викладача, позаду гості, а
попереду багато роботи. Але ми сподіваємося, що два уроки будуть цікавими, тому
і промайнуть як комаха пролетить. Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
ІІ. Пояснення
інтеграції тем уроку учням, оголошення теми, мети, епіграфу та завдань уроку
Викладач технології приготування їжі:
На дошці перед вами дві теми уроку:
«Якість та система якості продукції» -
тема з предмету «Основи галузевої економіки та «Якість сировини та показники
якості у громадському харчуванні» -
тема з технології приготування їжі.
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва: Мабуть ви помітили, що у
змісті тем уроку є спільне ключове поняття -
«якість», тому і виникла ідея
проведення об’єднаного або інтегрованого уроку з основ галузевої економіки та
підприємництва та технології приготування їжі.
Викладач технології приготування їжі: Навчаючись у нашому ліцеї, ви повинні
оволодіти знаннями та навичками як спеціалісти кухарської справи…
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва: …і одночасно пристосувати свою
професію до ринкових умов і отримати економічний сенс від своїх вмінь та
навичок. Ми працюємо два уроки без
перерви, інформаційне навантаження буде досить великим, тому особливі вимоги до
конспекту. Ви пишете на подвійних листках. З лівого боку – конспектний матеріал
з основ галузевої економіки та підприємництва, з правого боку - з технології
приготування їжі.
Викладач технології приготування їжі: Протягом пари ми з вами будемо
працювати індивідуально, в парах і
командно. На попередньому уроці з технології приготування їжі ми визначили
капітанів методом «капітан збери команду», а капітанів визначили ми з вами.
Тема уроку є важливою для вас як для спеціалістів, тому засвоїти її треба на
гарну оцінку, і у нас з колегою є сподівання, що ви цю оцінку отримаєте. Яким
чином ви можете це здійснити?
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва: У вас на партах є бланки самооцінювання з позначеними етапами
уроків та критеріями.(ДОДАТОК 1) Протягом уроку ви працюєте з цими бланками і
виставляєте бали, виконуючи те чи інше завдання уроку. Працюєте з бланками
об’єктивно, тому що вашу оцінку буде
оголошено наприкінці уроку і порівняно з
реальними результатами вашої роботи. Тож бажаю всім успіху.
Викладач технології приготування їжі:
Запишіть обидві теми уроку на
лівій і правій сторонах зошита. На цю роботу вам відводиться 30 сек.
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва:
У сучасному світі успіх,
становище будь-якої фірми на ринку товарів та послуг визначається рівнем
конкурентноспроможності. У свою чергу, конкурентоспроможність пов’язана з двома
показниками: рівнем цін та рівнем якості продукції, причому другий чинник
–якість - поступово виходить на перше місце. Продуктивність праці, економія
ресурсів усіх видів і поступаються місцем якості продукції. Як говорив Ян Шваб:
«Якість – це саме ті двері, які дозволяють підприємству потрапити у ринок», а
вам допоможе знайти власне місце на ринку праці.
Викладач технології приготування їжі: : Як майбутні професіонали, ви будете
відповідати за здоров’я нації. Якісні продукти харчування є запорукою нашого
добробуту, якісна їжа та здоров’я - це поняття невід’ємні, будь який
роботодавець буде цінувати такого спеціаліста , який добре володіє такими
показниками у роботі як швидкість та якість. Німецька мудрість стверджує: «Якщо
кухарі сумлінно виконують свою роботу, то лікарям не залишається нічого іншого,
як стати кухарями»; Максим Горький писав: «Гарний кухар лікаря вартий».
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва:
Я сподіваюсь, що ви зрозуміли, якими важливими є ці дві теми, тому до
уроку ми ставимо досить вагомі завдання:
ü
Чому навчаємося на цьому уроці з основ галузевої економіки та
підприємництва?
ü
Пояснювати, що таке якість і які основні ознаки відповідають якості товару;
ü
розрізняти показники якості;
ü
характеризувати методики визначення якості продукції;
ü
визначити місце стандартизації та сертифікації у забезпеченні якості
товарів;
ü
розтлумачити поняття «рівень якості»;
ü
порівняти основні види стандартів;
ü
визначити роль якості продукції у ринкових умовах.
Проблема уроку: якість - це додаткові витрати чи прибуток? Чи
допомагає це поняття отримати прибутки, підкорити ринок (вигідно - невигідно і
задовольняємо потреби чи ні)
Завдання уроку з технології приготування їжі:
ü
визначити особливі вимоги до якості харчових продуктів;
ü
вивчити показники якості харчових продуктів та основні методи визначення
якості продукції;
ü
оволодіти навиками органолептичного методу визначення якості продукції;
ü
розрізняти якісні і неякісні харчові продукти;
ü
навчити елементам управління якості продукції.
Проблема уроку з технології
приготування їжі: як забезпечити якість харчових продуктів на усіх етапах
виробництва?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Поняття «якість» знайти у законі України
«Про захист прав споживачів»
(Якість – категорія, відображає сукупність
показників продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби
людини відповідно до свого призначення). А економіка – це наука про більш повне
задоволення потреб через раціональне використання ресурсів. Знайдіть ключові
поняття, які є в цьому визначенні.
Завдання для роботи в групах. Капітан отримує пакунок. Ваша команда
визначає товар у пакунку, встановлює його призначення, тобто для чого існує цей
товар, та перевіряє чи відповідає він
цьому призначенню.
Робота в групі із пакунками з
визначення придатності (ДОДАТОК 2)
Але вимог до товару набагато більше і це
вже наступна частина уроку. Шановна колего! А чи співпадає загальне визначення
якості товарів із поняттям якості у громадському харчуванні?
Викладач технології приготування їжі: Для того, щоб визначити поняття якості
харчового продукту, спільне та відмінне із загальним поняттям якості,
звернемось до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і
продовольчої сировини». У вас на партах є цей закон, знайдіть у ньому
визначення якості харчових продуктів.
(Якість харчового продукту визначається як
сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність
забезпечувати потреби організму людини в речовинах, безпеку для її здоров'я,
стабільність складу і споживчих властивостей протягом строку придатності до
споживання).
Викладач технології приготування їжі: Яка відмінність якості харчових продуктів
від загального поняття якості товару , яке ви вивчили з основ галузевої
економіки? Визначте, відмінності та спільні риси у цьому визначенні щодо якості
.
Виступ учня: Спільним у визначені якості
та якості харчових продуктів є необхідність товарів забезпечувати потреби
споживачів.
Виступ учня : Відмінним у цих визначеннях
є те, що продукти харчування повинні бути безпечні для здоров’я і мають термін
придатності.
Викладач технології приготування їжі: Як
професіонали, ми, кухарі є відповідальними за здоров’я споживачів і тому до якості
харчових продуктів повинні ставитись відповідально. Ми визначили загальне
поняття якості з основ
галузевої економіки та поняття якості
харчових продуктів з технології приготування їжі. Будь ласка, зробіть запис у
зошиті (2 хв.)
«Робота в парах»
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва: Ми розтлумачили поняття «якість»
з позиції відповідності призначення товару щодо
наших потреб, але нам цього
замало. Ми хотіли б не просто використовувати товари за призначенням, а
користуватись товарами зручно, довго, з користю для власного здоров’я. Ми
вимагаємо від товарів естетичності. В умовах конкурентного середовища
товаровиробники пропонують додаткові показники якості. Настала черга щодо
наступного етапу уроку, ми повинні навчитись розрізняти показники якості. Ми
будемо працювати так. Візьміться за руки один з одним по двоє. Ви утворили пари
і кожна пара отримує таблицю «Класифікація показників якості товарів». Це
змістовний матеріал, з яким ви працюєте. А ще вам надається картка – завдання
(ДОДАТОК 3)
А зараз перевіримо, чи правильно ви
виконали завдання. Порахуйте у картці ваші досягнення у парі і занесіть їх до
бланку оцінювання. Якщо проти вашого імені тільки 2 відповіді, – 0 балів , якщо
4, - 1 бал, 7 -2 бали.
Викладач технології приготування їжі: Як
часто ми купуємо товар і вважаємо його якісним доти, доки не почали
користуватися. Визначення якості є однією з важливих проблем на ринку сучасних
товарів. Для визначення якості товарів існує ряд методів і наступна частина
уроку присвячена саме вивченню основних методів для визначення якості харчових
товарів. Існують такі методи визначення якості продукції.
Методи визначення якості продукції
Розповідь викладача основ галузевої економіки та підприємництва.
Учні уважно слухають розповідь та складають у зошитах перелік методів
визначення якості товарів. На дошці у згорнутому
вигляді порівнюємо відповіді.
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва: Шановна колего! Який метод
оцінки товарів, як спеціаліст з технології приготування їжі, ви вважаєте
найбільш придатним до харчових технологій?
Викладач технології приготування їжі:
Одним із розповсюджених методів, яким володіють всі кухарі світу, є
органолептичний метод. Я вам нагадаю, що органолептичний метод базується на
наслідках сприйняття органами відчуттів людини. Цей метод має як свої переваги
так і недоліки. Органолептичний аналіз дозволяє швидко і просто оцінити якість
сировини, напівфабрикатів і кулінарної продукції, виявити порушення
рецептури,технології виробництва та оформлення страв, що, у свою чергу, дає
можливість оперативно вжити заходів стосовно усунення виявлених помилок. Серед
недоліків цього методу - суб’єктивність
і необхідність досвіду працівника. Тож більш детально про цей метод.
Завдання для учнів: прослухайте розповідь та складіть конспект «Основні показники
органолептичного методу».
Розповідь викладача технології
приготування їжі: При проведенні
органолептичного аналізу якість кулінарної продукції оцінюють,як
правило,за такими показниками: зовнішнім
виглядом (у т.ч. за кольором), консистенцією,запахом і смаком. Зовнішній вигляд
виробу – це загальне зорове сприйняття,
має в кулінарній практиці вирішальне фізіологічне і психологічне
значення. Інколи тільки за зовнішнім виглядом у нас виникає чи зникає бажання
покуштувати продукцію. Часто для відповіді на запитання про придатність виробу
в їжу достатньо визначити його запах. Запах – відчуття, що виникає при
збудженні нюхових рецепторів. У харчовій технології поняття запах
застосовується у трьох видах: власне запах, аромат і букет. Запах - це загальне
сприйняття харчових продуктів, аромат –
природний привабливий запах, властивий первинній сировині (фруктам, молоку,спеціям) і букет – запах, що
формується в процесі технологічної
переробки продукту під впливом складних хімічних перетворень. Одним з важливих
показників якості виробів є їхня консистенція. Це поняття містить у собі
характеристику агрегатного стану:
-
консистенція рідка чи тверда;
-
ступені однорідності (однорідна,
сироподібна);
-
механічні властивості (еластична,пружна,пластична).
Консистенція визначається оглядово
або за допомогою органів дотику. Найважливішим показником якості
кулінарної продукції є смак. Смак - це відчуття, що виникає при збудженні смакових
рецепторів, визначається якісно (солодкий, солоний, кислий, гіркий) і кількісно (інтенсивність смаку – малосольний,
середньосолоний, сильносолоний). Як ви вважаєте, чи впливають на точність
аналізу зовнішні фактори, що може вплинути на визначення кольору запаху,смаку продукції
?
Відповідь учня: На мою думку,
приміщення, в якому відбувається контроль продукції, повинно не містити того,
щоб заважало контролю і аналізу.
Викладач технології приготування їжі: Приміщення, де проводиться органолептична
оцінка виробів, має бути добре й рівномірно освітленим. Освітлення повинне бути
природним,тому що штучне світло може змінити натуральне забарвлення продукту. У
приміщення не повинні проникати сторонні запахи, які можуть вплинути на оцінку
якості виробів. При температурі вище ніж +36°С знижується чутливість до кислого
та гіркого. При температурі нижче +15°С ускладнюється виявлення солоного смаку.
Як і при будь-якому аналізі, під час органолептичної оцінки точність отриманих
результатів залежить від професійних навичок працівників, знання методики і
старанності її виконання. Не випадково я
зазначила, що оволодіння цим
методом вимагає певного досвіду. Саме сьогодні і саме зараз ми і спробуємо
оволодіти первинними навичками органолептичного методу. Працюючи в командах, ви
повинні визначити органолептичним методом якість запропонованих продуктів.
Капітани команд отримають картки показників якості та сировину. (15 хв.)
Викладач технології приготування їжі: А зараз ви презентуєте свої результати.
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва: Органолептичний метод має певні
обмеження: ви бачите тільки те, що бачите, поза вашою увагою залишається
хімічний склад продукції, її походження , технологія виробництва тощо. Вирішити
ці та багато інших питань дозволяє стандартизація і сертифікація. Завдяки
сертифікату і органолептичному аналізу вхідної продукції ми забезпечуємо якість
надходження сировини. Шановна колего! А чи гарантує це якість готової
продукції?
Викладач технології приготування їжі: На підприємствах ресторанного господарства
присутній людський фактор. А це означає, що і за умов якості сировини ми можемо
отримати неякісну готову продукцію. Подолати цю
проблему можна завдяки управлінню якості продукції. Насамперед, це
дотримання технології приготування їжі. Ми з вами успішно вивчаємо цей предмет,
ви отримуєте кваліфікацію кухаря, але
особливе місце у контролі й управлінні якістю продукції займає робота
бракеражної комісії.
Ø
Що таке бракераж?
Ø
Місце бракеражної комісії в управлінні якості продукції?
Ø
Хто входить до складу бракеражної комісії?
Ø
Які показники якості продукції оцінюються бракеражною комісією?
Ø
Яку документацію веде бракеражна комісія?
Ø
Система оцінювання бракеражної комісії?
Ці питання я поставила перед капітанами
команд і їм надаю слово. Після виступу
капітанів ви всі повинні відповісти на ці питання. Тож уважно слухаємо і
занотовуємо короткі відповіді.
Доповіді капітанів команд у
вигляді рольової гри.
1 – й учень:
Ми вирішили практично показати , як відбувається робота бракеражної комісії,
адже один раз побачити, ніж 100
разів почути . До бракеражної комісії
входить чотири капітани створили бракеражу комісію.
>
Голова комісії - директор підприємства;
>
Члени комісії: завідуючий виробництвом, кухар-бригадир, кухар
високої кваліфікації.
Члени бракеражної
комісії перед початком роботи повинні одягнути санспецодяг, ретельно вимити
руки у теплій воді з милом, кілька разів
обполоснути їх і витерти насухо. Щоб не було сторонніх запахів, ми не
користувались парфумами та косметикою.
Підготуємо приміщення для
проведення бракеражу.
2 – й учень: Шановні колеги, розпочинаємо роботу. Дякую, що
підготували ваги, ножі, черпаки, термометр, чайник з окропом для
ополіскування приборів, ложки, виделки, тарілки, склянки з водою, блокноти та
ручки.
3 - й учень: Колеги, перед вами меню та рецептура страв, технологічні
картки. Відповідно до меню ми перевіряємо такі страви:
салат зі свіжої капусти, котлета домашня з гречаною кашою. З їдальні ми взяли
зразки готової продукції.
За допомогою лабораторного термометру вимірюємо температуру подавання
страв (холодні закуски - +12 +14°С, гарячі другі страви
- +60+65°С).
Наступний крок нашого контролю -
це вимір маси виробу.
У цей час візуально оцінюємо
зовнішній вигляд, колір страв.
Члени
комісії не забувайте робити записи у блокнотах.
4–й учень: Оцінюємо смак і консистенцію виробів. Після кожного дегустування рот прополіскуємо кип'яченою водою або закушуємо злегка зачерствілим
пшеничним хлібом. Цими заходами усуваємо так звану смакову інерцію, що виникає при поглинанні
смакових і ароматичних речовин слизовою оболонкою рота і може зіпсувати смак
страви, яку дегустують пізніше. Шановні колеги, нагадую, що усі
показники якості продукції (зовнішній вигляд, колір, консистенція, запах, смак)
оцінюються за п'ятибальною системою: 5 - «відмінно», 4 - «добре», 3 -
«задовільно», 2 - «погано», 1-«дуже погано» або «незадовільно».
1 – й учень: Стравам, які
готувалися у чіткій відповідності з рецептурою і технологією, що не має за
органолептичними показниками відхилень від
установлених вимог, ставлять оцінку «відмінно» (5 балів). Якщо страва
приготовлена з дотриманням рецептури, але має незначні або легко усувні
відхилення від вимог, вона оцінюється як «добре» (4 бали). Конкретно до таких
відхилень належить характерні, але слабко виражені запах і смак, наявність
безбарвного або слабко забарвленого жиру,
недостатньо акуратна або частково порушена форма нарізання, переварені овочі, що зберегли форму, ледь пересолений або
недосолений бульйон, недбале оформлення страви, недостатньо інтенсивний
або нерівномірний колір тощо.
2 – й учень: Страви, що мають
більш значні відхилення від вимог кулінарії, але придатні для реалізації без
переробки або після доробки, оцінюються як задовільні (3 бали).
Уточнимо недоліки таких страв - недотримання
співвідношень компонентів, підсихання поверхні виробів ,
підгоряння, порушення форми виробів, нерівномірне нарізання овочів
для салатів, присмак сметани підвищеної кислотності, неоднорідність соусів,
слабкий або надмірно різкий запах
спецій, наявність рідини у салатах, переварені крупи
та макаронні вироби, грубувата
консистенція м'яса тощо.
3 – й учень: Оцінку «погано» (2 бали) одержують вироби зі значними
дефектами - недоварені, недосмажені, підгорілі зі смаком обсаленого жиру тощо,
але існує можливість їхньої переробки.
«Незадовільно» (1 бал) одержують страви зі стороннім, не властивим їм
присмаком (сирої крупи, непасерованого борошна, кислої капусти)
і запахом (переварених чи надто пересмажених овочів та ін.), пересолені, різко
кислі, з виразним присмаком гіркоти й невластивою
консистенцією, з наявними ознаками псування. Така продукція
реалізації не підлягає, її забраковують,
оформляючи відповідним актом.
Підсумок роботи бракеражної комісії записуємо до бракеражного журналу.
4–й учень: Бракеражний журнал має
кожне підприємство ресторанного господарства. Відповідальність за ведення
бракеражного журналу несе голова бракеражної комісії. У бракеражному журналі
записують дату проведення бракеражу, найменування приготовленої кулінарної
продукції, яку оцінює комісія, прізвище кухаря (кондитера), відповідального за її приготування , час проведення
бракеражу кожної випущеної партії страв(виробів), оцінку її якості за
п'ятибальною системою відповідно до органолептичних показників страви масового
попиту і з урахуванням розмірів зниження оцінки за виявлені дефекти, зауваження
до якості.
Викладач технології приготування їжі: Я сподіваюсь, що ви
уважно спостерігали за роботою бракеражної комісії та готові відповісти на питання.
Ø Що таке
бракераж?
(Це щоденний контроль за якістю готової
продукції, який здійснює бракеражна комісія у присутності кухаря, що готував
страву).
Ø Місце
бракеражної комісії в управлінні якості продукції?
(Контролює якість готової продукції, не
допускає виходу неякісних страв, карає робітника).
Ø Хто
входить до складу бракеражної комісії?
(Директор, завідуючий виробництвом, кухар -
бригадир або кухар високої кваліфікації).
Ø
Які показники якості продукції
оцінюються бракеражною комісією?
(Смак,запах, зовнішній вигляд та консистенція)
Ø Яку
документацію веде бракеражна комісія?
(Бракеражний журнал).
ІV. Висновок теми
уроку (метод мікрофона)
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва:
§
Як може споживач за допомогою якісної продукції більш повно задовольнити
потреби людини?
§
Чи вимагає якість продукції від
виробника додаткових зусиль або витрат?
Викладач технології приготування їжі:
§
Як забезпечити якість харчових продуктів на усіх етапах виробництва?
§
Чи можете ви відтворити етапи забезпечення якості готової харчової
продукції на підприємстві громадського харчування?
V. Закріплення нового матеріалу
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва:
Чи виправдав сподівання подвійний урок? Чи
інтегрували ми з вами знання з основ галузевої економіки та підприємництва та
технології приготування їжі ?
Кожна із команд отримує картку, на якій описана ситуація, яку ви повинні
вирішити.
Ситуація І.
У вашому ресторані маленькі відвідувачі
натиснули на іграшку і засипали конфетті сусідній столик і папір потрапив до
тарілок з їжею. Ображені відвідувачі налаштовані здійняти скандал. Вирішіть цю
проблему, використовуючи ключові поняття теми (якість, додаткові показники,
естетичність, фізіологічність, вітаміни)
Ситуація ІІ.
Ви
отримали рибу заморожену із супроводніми документами і сертифікатом якості. При
розморожуванні було з’ясовано, що риба має неприємний, непритаманний запах. Чи
використаєте ви цю сировину у виробництві і як можна запобігати у подальшому
таких випадків?
Ситуація ІІІ.
Ви хочете придбати спецодяг для
працівників власного кафе. Перед вами на вибір трьох зразків: тьмяний одяг із
міцної тканини за 35 грн., яскравий одяг із тонкої підкладки – 55 грн., якісна
дизайнерська розробка – 120 грн. за 1 зразок.
Зробіть вибір та поясніть його.
Ситуація ІV.
Ви приготували салат, але бракеражна
комісія зняла ваш продукт із продажу, пояснюючи пересолюванням. Чи понесете ви,
як працівник, збитки?
VІ. Оцінювання учнів
Співставлення самооцінювання
учнів та оцінювання викладача.
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати §27, скласти
кросворд до теми «Якість, система якості».
Скласти проект з теми «Як
покращити якість харчування моєї сім'ї »
VІІІ. Підбиття підсумків
Викладач основ галузевої економіки та підприємництва:
Отже, з ваших відповідей ми бачимо, що
ви навчились на цьому уроці з
основ галузевої економіки :
ü
пояснювати, що таке якість і які основні ознаки відповідають якості товару;
ü
розрізняти показники якості;
ü
характеризувати методики визначення якості продукції;
ü
визначати місце стандартизації та сертифікації у забезпеченні якості
товарів;
ü
пояснити поняття «рівень якості»;
ü
порівнювати основні види стандартів;
ü
визначати роль якості продукції у ринкових умовах.
Чи вирішили ми проблему уроку:
якість - це додаткові витрати чи прибуток? Чи правильно говорив Ян Шваб:
«Якість – це саме ті двері, які дозволяють підприємству потрапити у ринок»?
Викладач технології приготування їжі:
На цьому уроці ми навчились :
ü
визначати особливі вимоги до якості харчових продуктів;
ü
вивчили показники якості харчових продуктів та основні методи визначення
якості продукції;
ü
оволоділи навичками органолептичного методу визначення якості продукції;
ü
навчилися розрізняти якісні і
неякісні харчові продукти;
ü
навчилися елементам управління якості продукції.
Чи вирішили ми проблему уроку: як забезпечити якість харчових продуктів на
усіх етапах виробництва? Чи можете ви відтворити етапи забезпечення якості
готової харчової продукції на підприємствах громадського харчування? Чи
правильно писав Максим Горький: «Гарний кухар лікаря вартий»?
Додатки
до інтегрованого відкритого уроку
Додаток 1
Бланк оцінювання роботи з теми
Якість та система якості
продукції (ОГЕ)
Якість сировини та показники
якості у громадському харчуванні.(ТПЇ)
Прізвище та ім’я учня_________________________________
1) Самостійна робота
|
||||||||
L 0
|
K 1
|
2 J
|
||||||
Моя хата з краю…
|
50/50
|
Повністю виконав роботу
|
||||||
2) Моя участь у обговоренні ключових понять
уроку
|
||||||||||||||||||||||||||||
L
|
K
|
J
|
||||||||||||||||||||||||||
Сподівався, що
мене не залучать
|
Був талановитим слухачем
|
Активно працював
|
||||||||||||||||||||||||||
3) Робота у парі
|
||||||||||||||||||||||||||||
L
|
K
|
J
|
||||||||||||||||||||||||||
Працював мій напарник
|
50/50
|
Мій вклад був ключовим
|
||||||||||||||||||||||||||
4) Мій внесок у органолептичному дослідженні
|
||||||||||||||||||||||||||||
L
|
K
|
J
|
||||||||||||||||||||||||||
Був спостерігачем
|
Працював за підказкою інших
|
Вносив пропозиції та їх запроваджував
|
||||||||||||||||||||||||||
5)Участь у роботі команди
|
||||||||||||||||||||||||||||
L
|
K
|
J
|
||||||||||||||||||||||||||
Пасивна …
|
Спостерігав
|
Був активним учасником
|
||||||||||||||||||||||||||
6) Участь у підбитті підсумку уроку
-
 самооцінка учня
-
 оцінка викладача |
||||||||||||||||||||||||||||
Додаток 2
Класифікація
показників якості товарів
Показник якості товару - це кількісне відображення одного або декількох
властивостей щодо виробу.
Групи показників
|
Окремі показники груп
|
|
Перелік
|
Суттєва характеристика
|
|
1.Надійність, довговічність,
безпека
|
Відокремлюють
ступінь забезпечення довготривалості використання і безпечних умов праці та
життєдіяльності людини
|
Безвідмовність
роботи
Можливий термін
використання
Технічний ресурс
Термін
безаварійної роботи
Граничний термін
зберігання
|
2.Екологічні
|
Характеризують
ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини та оточуюче довкілля
|
Токсичність
виробів
Вміст шкідливих
речовин
Обсяг шкідливих
викидів у довкілля в одиницю часу
|
3.Економічні
|
Відображають
співвідношення між ціною виробу і отриманим задоволенням потреби від
використання
|
Ціна одиниці
виробу
Прибуток з
одиниці виробу
Рівень
експлуатаційних витрат часу і фінансових коштів
|
4.Ергономічні
|
Окреслюють
відповідність техніко-експлуатаційних параметрів вибору антропометричним,
фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)
|
Ступінь легкості
керування робочими органами
Можливість
одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників
Наявність шуму, вібрації тощо
|
5.Фізіологічні
|
Базуються
на відповідності продукції фізіологічним потребам людини в харчових речовинах
і енергії
|
Відповідності
щодо поживності та вмісту інгредієнтів
|
6.Естетичні
|
Визначають
естетичні властивості (дизайн) виробу. Виразність і оригінальність форми
|
Виразність і
доречність форми
Кольорове
оформлення
Ступінь
естетичності тари (упаковки)
|
7.Патентно-правові
|
Відображають
ступінь використання винаходів при проектуванні виробів
|
Коефіцієнт
патентного захисту
Коефіцієнт патентної
частини
|
Додаток 3
Картка для роботи в парах
«Класифікація показників
якості товарів»
ü
Запишіть своє ім’я в одну із колонок таблиці,
ü
Уважно ознайомтесь із змістом таблиці «Класифікація
показників якості товарів»
ü
Виконайте завдання та проти власного ім’я поставте
помітку «+» про виконання, або відповідь.
ü
Завдання виконуються
в парах
Завдання
|
Ім’я працюючого в парі
_______________
|
Ім’я працюючого в парі
_______________
|
Уважно прочитайте зміст
таблиці «Класифікація показників якості товарів»
|
||
Ваш телефон став самостійно
вимикатись через місяць після його придбання .
Якому показнику якості не
відповідає цей товар?
|
||
Молоко не можна довго
зберігати у пластиковому пакунку, бо
хімічний склад тари переходить до молока. Про який показник якості йдеться?
|
||
Ціна на м’ясорубку
торгівельної марки «Scarlett» є нижчою, а використовувати її можна так само
довго і з таким навантаженням як і м’ясорубку торгівельної марки «МОULINEX».
Який показник якості характеризує співвідношення ціни і задоволення від
використання?
|
||
Новий пилосос став легшим та
тихим у використанні. Якому показнику якості в цьому товарі приділяється
увага?
|
||
Штучна червона ікра майже не
відрізняється за зовнішніми та смаковими показниками від натуральної. Але
білкового насичення організму людини при вживанні такої ікри не відбувається.
Якому показнику якості не відповідає штучна ікра?
|
||
Який із показників якості відображає
міру використання нових технологій ?
|
||
Всього
|
Використана
література
1. Алексашина И.
Интегративный подход в естественнонаучном образовании // Народное образование.
- 2001. - №1. - С.161-164.
2. Банарик Н.Б. У пошуках
моделі інтегрованого уроку // Всесвітня література. - 1997. - №7. - С.11.
3. Бех І. Інтеграція як
освітня перспектива // Початкова школа. - 2002. - №5. - С.5-6.
4. Бицюра Ю. Інтегрована
система навчання // Завуч (Перше вересня). - 2002. - №16. - С.10-11.
5. Винокурова Н.К., Елисеева
О.В. Один из подходов к реализации принципа интегративности в обучении //
Дидакт. - 1999. - №4. - С.36-40.
6. Гончаренко С., Мальований
Ю. Інтегроване навчання: за і проти // Освіта. - 1994. - 16 лютого. - С.3.
7. Загвязинский В.И.
Интегративные характеристики системы принципов обучения // Загвязинский В.И.
Теория обучения: Современная интерпретация: Учеб. пособие. - М.: Академия,
2001. - С.47-50.
8. Іванчук М.Г. Інтеграція
як наукова категорія // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. № 2 (43) -
К., 2004. - С.23-31.
9. Іванчук М.Г. Інтегрований
урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. - 2004. - №
5. - С.10-13.
10.
Іванчук М.Г. Інтегроване навчання: сутність та виховний
потенціал. (Виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого
підходу до навчання). - Чернівці: Рута, 2004. - 359 с.
11.
Концепція розвитку загальної середньої освіти; Проект //
Освіта України. - 2000. - № 33.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І
НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ДНЗ «СУМСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ТОРГІВЛІ ТА РЕСТОРАННОГО СЕРВІСУ »
Особливості харчування народів світу
Методичні рекомендації
розробила Безбородкіна Л.Г.,
викладач вищої категорії
Суми
2016
Тема
навчальної програми: Особливості
харчування народів світу.
Тема уроку: Харчування американців, італійців, японців.
Мета уроку:
Ознайомити
з особливостями приготування національних страв різних народів світу, дослідити
вплив глобалізації на традиційну народну кухню та збереження самобутності
національної кухні.
Розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації,
самостійно здобувати знання і пояснювати матеріал іншим учням, розвивати
комунікативні здібності, сприяти вмінню аналізувати, узагальнювати матеріал,
виділяти головне, обґрунтовувати відповідь та робити висновки.
Виховувати пізнавальну активність учнів, самостійність,
працездатність, любов до своєї професії, виховувати звичку здорового
харчування. Формувати розуміння відповідальності за наслідки виробничої
діяльності при приготуванні страв та напоїв, виховувати позитивне ставлення до
необхідності економії електричної, газової енергії, водних ресурсів країни,
дбайливого відношення до навколишнього середовища.
Тип уроку:
засвоєння нових знань.
Форма уроку: інформаційно-пошуковий
проект.
Метод проведення: захист проекту із залученням
підготовчої роботи в малих групах, метод «Мікрофон», «Незакінчених речень»,
«Випереджаючого домашнього завдання», «Спільного проекту».
Оснащення: комп’ютерна техніка, натуральні
зразки страв в асортименті, скатертини, серветки, циновки тощо.
Технологічні картки, інформаційний матеріал (таблиці, схеми,
висновки пошуково-творчих груп тощо).
Хід уроку:
1. Організаційний момент;
2.
Повідомлення теми, мети уроку, мотивація;
3.
Оголошення мети проекту;
4.
Презентація та захист проекту;
5.
Узагальнення та систематизація знань;
6.
Оцінювання роботи у групах;
7.
Домашнє завдання.
Етапи
уроку
|
Методи і методичні прийоми
|
I
Організаційний момент.
1.1 Привітання
викладача з учнями.
1.2 Перевірка
присутніх.
1.3 Перевірка
готовності до уроку.
|
|
II
Повідомлення теми, мети уроку, мотивація.
2.1Оголошення теми
та мети уроку, мотивація.
2.2 Визначення
основних завдань уроку.
Учні висловлюють свою думку, продовжують
речення: «Сьогоднішній урок навчить мене…», «Мені хочеться дізнатися…»
2.3 Постановка
проблемного питання уроку: «Чи знайдеться місце національній кухні у період
глобалізації»?
|
комп’ютерна підтримка
слайд № 1-3
метод незакінчених речень
слайд № 4,5
|
III
Етапи реалізації проекту:
3.1
Діагностично-концептуальний.
Задум проекту.
3.2 Організаційний.
Організація роботи над проектом.
3.3 Практичний.
Діяльність учнів у пошуково-творчих
груп.
|
слайд № 6
слайд № 7-9
слайд № 10
|
IV Презентація та захист проекту:
4.1 Кожна група
доповідає про результати своєї пошуково-творчої роботи з наданням висновків (додаток № 1):
а) італійська кухня
(демонстрація піци);
б) американська
кухня ( демонстрація гамбургерів та
кока-коли);
в) японська кухня ( демонстрація суші);
4.2 Проведення
брейк-вікторини.
4.3 Загальні
висновки проекту.
|
слайд № 11-27
слайд № 28-54
слайд № 55-65
Вибіркове
конспектування
слайд-шоу
тестові завдання
слайд № 67
|
V
Узагальнення та систематизація знань:
5.1 Підведення
підсумків уроку:
«Я дізнався…»
5.2 Повернення до проблемного запитання уроку:
«Чи знайдеться місце
національній кухні у період глобалізації»?
|
метод незакінчених речень
слайд № 67,68
метод мікрофон
слайд № 69,70
|
VI
Оцінювання роботи у групах:
6.1 Збір інформації від спікерів (додаток
№ 2) та оформлення зведеної таблиці діяльності учнів на уроці
6.2 Коментування
оцінок викладачем.
|
слайд № 71-73
|
VII
Домашнє завдання
Об’єднати усі висновки у конспект.
Скласти текстові завдання з теми «Особливості харчування
народів світу».
*Розробити проект з теми «Харчування моєї сім’ї».
|
слайд № 74
метод
випереджаюче
домашнє завдання
|
Повний план-конспект відкритого уроку.
I . Оргмомент.
Слово викладача.
Добрий день, я вас вітаю
та із задоволенням розпочинаю цей
урок. Капітани команд перевірте робочі місця щодо готовности уроку. Староста, передайте будь ласка,
рапортичку. Я сподіваюся, що наш урок буде результативним та цікавим.
II . Оголошення
теми та мети уроки, мотивація.
Слово викладача.
В розділі «Особливості
харчування народів світу» ми вивчаємо
тему «Харчування італійців, американців, японців .(Слайд № 1,2)
Уявіть собі чорнявого італійця, який насолоджується ароматом свіжої
піци та капучино, американця за споживанням стандартного гамбургера з картоплею
фрі та кока-колою, чи японця з гострими паличками над ще живим омаром та нашого
доброго українця за полумиском борщу, з сальцем та часничком. Що нас об’єднує і
що нас різнить?
Китайський філософ Конфуцій
вчив, що є три радості у бідняка: витягнути ноги, почесатися та ікнути від
ситості. І є три радості у багатія: милуватися тим як жінка розчісує волосся,
насолоджуватися тонким ароматом страв у вишуканому посуді та відчути владу. У
радощах обох людей їжі відводиться почесне місце. Кухня об’єднує нас бажанням
бути ситими і вирізняє способом як це робити.
Сьогодні на уроці:
- вивчимо особливості національної
кухні Італії, Америки та Японії;
- ознайомимось зі стравами, які стали брендами цих країн;
- вивчимо як зберегти
національну кухню від впливу страв
«швидкого приготування»;
- дослідимо вплив глобалізації
національної кухні;
- навчимося позитивно впливати
на звичку людей харчуватися здоровою їжею. (Слайд
№ 3)
Епіграфом нашого уроку будуть слова Т.Г. Шевченка
«І чужому навчайтесь і свого не
цурайтесь». (Слайд № 4)
А що ви очікуєте від уроку?
(учні висловлюють свою думку та продовжують речення «Мені хочеться дізнатися…»,
використовуючи метод незакінчених
речень)
На всі ці
запитання ви отримаєте відповіді, а проблемним питання уроку буде «Чи
знайдеться місце національній кухні у період глобалізації»?
(Слайд № 5).
Слово викладача
Первісна людина харчувалася тим,
що їй давала природа, мисливство, рибалка. З підвищенням рівня цивілізації їжа
стає більш різноманітна та вишукана. Процес глобалізації не обходить стороною і
кулінарію. У кожній країні є свої улюблені страви і зараз об’єднується все, що
віками було накопичене мудрого та корисного в кулінарії. Домашня сімейна кухня стала інтернаціональною.
Але глобалізація породила таке негативне явище як швидке харчування. Ожиріння –
загальна проблема усіх індустріально розвинених країн. В епоху глобалізації,
якщо країна не зможе зберегти свою самобутність, вона приречена на видалення.
Світова кухня прийшла і в Україну. Сьогодні можна знайти філе кенгуру під
солодким соусом, м’ясо страуса, юшку з акулячих плавників чи черепахи, в’ялену
медузу до пива тощо.
Кожна національна кухня гідна
поваги і того, щоб її вивчали. В наш час процес приготування їжі перетворився
на захоплюючий творчий процес. Нелегка праця кухаря перетворюються в гру,
постійний творчий пошук, готовність до експерименту і ми задумали створити
проект із слайдів під назвою «Національні кухні світу».
III.
Етапи реалізації проекту
Слово викладача
Для того щоб дослідити національні кухні
світу та вплив на них процесу глобалізації ми задумали цей проект. (Слайд № 6)
Для того, щоб досягти цієї мети учні були
заздалегідь об’єдналися у пошуково - творчі групи способом «Капітан – збери команду», а
капітанів визначили ми з вами. (слайд № 7)
Кожна команда отримала певне пошуково-творче завдання. (Слайд № 8-10).
IV. Презентація та захист проекту
Слово викладача
А зараз ми приступаємо до захисту проекту, я запрошую команди виступати
за чергою яка є у ваших картках, ви всі приймали участь у створенні проекту
«Особливості харчування народів світу», але повністю його не бачили. Бажаю успіху у захисті своєї частки проекту.
Нам цікаво буде знати чи буде національна кухня збережена, чи потрібно це робити, якщо
так, то як саме.
Кожна група презентує свій
проект з наданням висновків.
Італійська
кухня(слайд № 11-27)
Італійська кухня родоначальниця вищого
кухарського мистецтва. Аромат італійської кухні не сплутаєш ні з яким іншим.
Він наповнений ароматом дарунків Середземного
моря - морепродуктами, пахощами трав та насолодою плодів.
Традиційними продуктами Італії є оливки,
мигдаль, сир пармезан.
Серед великого різноманіття сирів, королем є
сир пармезан. Протягом двох років він дозріває в італійських погребах, перед
тим як бути поданим до столу.
Мигдаль дуже смачний, він росте на деревах,
які прикрашають вулиці.
Оливки в Італії можливо зустріти не тільки на
піці чи в салаті, але й просто на оливкових деревах які ростуть на вулицях
Італії.
Національною стравою італійців являються
макарони, вони їх називають одним загальним словом паста. Їх додають в супи,
подають під соусом чи просто з сиром, запікають, навіть начиняють. Дуже популярні спагеті.
Кажучи про італійську кухню не можливо не згадати про італійську страву різотто
з рису який нагадує плов. Різотто не менш популярний ніж піца, щоб приготувати
різотто потрібний певний досвід.
З проса чи недозрілої пшениці в минулому
готували й піцу. Популярність її з’явилась тільки після 1945р. Існує легенда
про те, що королева савойська Маргарита гуляла в Неаполі зі своєю сім’єю і
вирішила її скуштувати. Пекар був дуже
задоволений, що саме королева вирішила скуштувати його піцу, він спеціально для
неї приготував по новому рецепту, з тих
пір піца с томатами, сиром «Моцарела» отримала назву піца «Маргарита». Хоча піца
вже багато років користується незмінною популярністю, схоже саме зараз вона
стала атрибутом стола справжнього гурмана.
Десерт обов’язково закінчується кавою. Каву
яку приготували в Неаполі - найкраща,
тому що там найкраща вода для кави. Капучино італійці п’ють тільки зранку, а експресо –
цілодобово. До кави також подають один із найулюбленіших фруктових лікерів «Лимончела».
З особливою теплотою італійці відносяться до
морозива. Зараз існує сотні різновидів морозива - від фруктового щербета до
часникового морозива зі смаком сира « Пармезан».
Національний напій італійців - це вино. Вино
завжди присутнє на столі італійців.
Вони великі шанувальники вина.
Японська кухня
(слайд № 55-65)
Японська кухня – це мистецтво створювати
натюрморти на блюді чи тарілці. Вона вважається найкориснішою у світі.
Особливість її полягає у тому, що їжу вживають паличками – хаси.
Одне із старовинних назв Японії – «Земля рисових
колосків». Адже клімат у Японії
надзвичайно сприяє вирощуванню цієї рослини. Цю культуру почали обробляти
приблизно 2500 років тому, саме з цього періоду зароджується японська кухня.
Рис – японський хліб, культура його
вирощування стала частиною національного світогляду.
Японські страви обов’язково
відображають пору року. Тому не дивно, що восени можуть подавати суп з морквою,
нарізаною у вигляді кленових листочків,
а весняна страва нагадує про квітучу сакуру за вікном.
Улюблені страви японців – сашімі
та суші. Сашімі – нарізана на невеликі шматочки сира риба та морепродукти,
котрі мокають в соєвий соус. Суші - страва зроблена на основі рису, з морськими
продуктами інколи з м'ясом, овочами, водоростями, грибами чи яйцями.
Особливий делікатес японської
кухні – фугусаші, це страва з дуже
отруйної риби фугу. Вищий пілотаж при
приготуванні страви – залишити отрути стільки, щоб у клієнта викликати приємне
відчуття ейфорії .
Перлина японської кулінарії – мармурове м’ясо кобу-гю. Воно настільки
ніжне на смак, що буквально тане у роті. Секрет страви не в способі
приготування, а у якості м’яса.
Японська випічка: удон – локшина з
пшеничного борошна . Соба – локшина з гречаного борошна.
Їжа в Японії не вважається їжею, якщо не виконано три головні умови:
- майстерна подача та презентація;
- підбір посуду;
- смак їжі.
Особливості етикету:
ü не тримайте палички
посередині,завжди намагайтесь взятись за кінчики;
ü не просіть ножа;
ü ні в якому разі не
запалюйте цигарок;
ü суші можна їсти
руками, а сашимі – лише паличками;
ü намагайтеся з’їсти
увесь рис, залишок навіть невеликої кількості вважається безтактністю;
ü соєвий соус є
приправою для риби, ніколи не занурюйте в нього суші цілком;
ü ніколи не кладіть
палички назад до посуду або ж на стіл, використовуйте лише спеціальні
підставки.
Висновки:
1. Японські національні страви піддаються мінімальний тепловій обробці,
але під впливом глобалізації все частіше страви починають смажити та запікати.
2. Зелений чай – головний напій Японії, а чайна церемонія оповита
таїнством і ритуалами.
3. Рис – японський хліб, культура його вирощування стала частиною
національного світогляду.
4. В японській кухні відсутні солодощі, у традиційному розумінні, але
спостерігається засилля імпортного шоколаду та цукерок.
5. Японська кухня найменше піддається впливу глобалізації, тому що цінує
свої традиції.
Американська кухня (слайд № 26-54)
Американський сніданок – це яєчня або омлет з беконом, сосисками та
смаженою картоплею. У ресторані може бути до десяти видів яєчні, омлетів, салатів, соку,
кави.
Ланч – проходить з 12 до 14 год. По телефону можна замовити обід
упакований в коробку зі стравами японської, китайської, мексиканської кухні.
До ланчів входить фаст-фуд, кава, бутерброди, салати.
Асортимент споживання напоїв просто колосальний: різноманітність
коктейлів, кави, фруктових соків або свіжих фруктів.
Американці, зазвичай, чай подають холодним без цукру з лимоном та льодом.
У повсякденному житті переважають кафе-бари, експрес-закусочні,
барбекю та десятки різновидів сендвичів,
гарячих бутербродів, чизбургерів та інших винаходів фаст-фуду.
Американці до своїх національних страв відносять: смажене курча,
фаршировану індичку, м’ясний рулет, смажену або запечену картоплю, печені боби,
яблучний пиріг.
Зараз американці велику увагу приділяють правильному харчуванню, вони
кожного дня випивають склянку фруктового соку, їдять каші, велику кількість
овочів, тому що це все корисне для здоров'я.
Американські фаст-фуди заполонили весь світ своїми стравами швидкого
приготування. Але самі поступово відмовляються від них, тому що нація займає
перше місце по ожирінню. В навчальних закладах
заборонені автомати з продажу коли, чіпсів, сухариків. Американці
поступово змінюють свої смаки та вибирають здорову їжу.
Слово
викладача.
Для того, щоб краще засвоїти
новий матеріал, я пропоную провести
брейк-вікторину. Кожна команда підготувала для своїх суперників по 10 запитань.
(Слайд № 66).
Загальні висновки проекту: кожна національна кухня гідна того, щоб її зберігати, тому що це
запорука здоров’я нації, збереження самобутності, вершина розвитку історії
будь-якої країни. Проте цивілізації крокує вперед. (Слайд № 67)
Згадаємо епіграф Шевченка «І чужому навчайтесь
і свого не цурайтесь». (Слайд № 69)
Повернемось до мети уроку та
з’ясуємо чи все ми розглянули, що запланували ? (Слайд № 70). (Метод «Мікрофон»).
V.Узагальнення та систематизація знань.
Слово викладача.
А що нового ви дізнались під час підготовки та
проведення уроку? (метод «Незакінчених речень»)
Згадаємо проблемне питання нашого уроку «Чи
знайдеться місце національній кухні в період глобалізації»? (слайд № 69). Які
висновки ви зробили? (метод «Мікрофон»)(слайд
№ 68)
VI . Оцінювання роботи в групах.
Збір інформації від спікерів (додаток № 2) та оформлення зведеної таблиці діяльності
учнів на уроці.(слайд № 71-73)
Коментування оцінок викладачем.
VII . Домашне
завдання
Слово викладача.
Об’єднати всі висновки у конспект, скласти тестові завдання
з теми та розробити проект з наступної темі: « Харчування моєї сім’ї» (слайд № 74)
Комментарии
Отправить комментарий